потаскати

-а́ю, -а́єш, док., перех.

1) Потягти, понести куди-небудь. || фам. кого, безос. і в сполуч. зі сл. доля, чорт і т. ін. Опинитись де-небудь; стати кимсь.

2) розм. Украсти все чи багато чогось (по одному).